Про методичні комісії ДНЗ_Смілянський ЦППРК_ на 2020-2021 н.р.

На допомогу голові методкомісії

У системі методичної роботи ПТНЗ реалізуються її колективні форми роботи. Колективні форми поділяються на групові та масові. Групові форми – це методичні комісії; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи. Групові форми мобільні та динамічні, об’єднують педагогів за інтересами, в них створюються оптимальні умови для обміну досвідом роботи, творчих дискусій, виконання конкретних практичних завдань.

Одна із організаційних форм групової науково-методичної роботи в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів – методична комісія.

Методичні комісії створюються за напрямками роботи і тісно пов’язані з іншим колективними та індивідуальними формами підвищення кваліфікації:

– самоосвітою;

– наставництвом;

– семінарами;

– школами передового досвіду;

– педагогічними читаннями;

– науково-практичними конференціями тощо.

Методична комісія створюється в ПТНЗ за наявності трьох і більше педагогів (викладачів, майстрів виробничого навчання) однієї спеціальності. Дотримання предметного принципу при організації методичних комісій педагогів є однією з важливих умов їх успішної діяльності, але такий підхід вимагає великої кількості методичних комісій та складної системи координації їх діяльності. Тому традиційно методичні комісії ПТНЗ мають таку тематику:

– методична комісія викладачів загальноосвітніх предметів;

– методична комісія класних керівників;

– методичні комісії викладачів і майстрів виробничого навчання галузевих напрямів (будівельної галузі, електротехнічного напрямку, харчової промисловості та сфери послуг тощо).

Зміст і спрямування діяльності методичних комісій визначається навчальними планами і програмами, новаторськими ідеями, упровадженням інноваційних педагогічних і виробничих технологій у освітній процес. Методичні комісії здійснюють методичне забезпечення викладання відповідного предмета, ведуть творчу пошукову, теоретичну та експериментальну роботу з навчальних предметів. При методичній комісії можуть створюватися тимчасові або постійні творчі групи та лабораторії на громадських засадах.

При визначенні складу методичних комісій враховуються умови роботи конкретного ПТНЗ, починаючи з кількості викладачів і майстрів виробничого навчання. Нечисленні за кількістю педагогів методичні комісії зустрічаються з чималими труднощами у своїй роботі. Методичні комісії з великою кількістю (7-15 осіб) педагогів мають різновіковий склад, з різним рівнем теоретичної підготовки, практичним досвідом роботи; це створює сприятливі умови для обміну думками, досвідом, дає змогу уникнути перевантаження окремих педагогів дорученнями. Водночас це не позбавляє можливості організовувати індивідуальну роботу з педагогами, враховувати їхні особисті інтереси та потреби. Керівником методичної комісії обирається досвідчений, ініціативний, творчий педагог, член методичної ради закладу.

До плану роботи методичних комісій мають включатись такі питання:

– створення умов для постійного підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів педагогів, оновлення їх професійних і загальноосвітніх знань, збагачення духовного та інтелектуального потенціалу педагогічних кадрів;

– вивчення питань з теорії предмета, освоєння його наукової методології;

– ознайомлення з новими програмами та підручниками; виявлення їх особливостей і вимог, вивчення нових складних програмних тем з використанням додаткового наукового матеріалу;

– поглиблення вивчення методики викладання певного навчального предмета;

-випереджувальний розгляд питань методики вивчення найскладніших розділів програми з демонстрацією відкритих уроків;

– здійснення заходів щодо трансформації у педагогічну практику передового педагогічного досвіду;

– вивчення положень дидактики, теорії виховання, спроба їх практичного використання;

– вивчення вікової педагогічної психології, психолого-педагогічних особливостей різних вікових груп;

– інформація про нові книги, публікації, статті, методичні рекомендації в педагогічних виданнях щодо змісту та методики навчально-виховної роботи;

– систематичне вивчення стану знань, умінь і навичок учнів з даного предмета (дисципліни);

– позакласна робота з учнями (слухачами) з даного предмета тощо.

Розроблення та проведення заходів з підвищення рівня навчально-виховного процесу, обговорення питань теорії та практики, навчання та виховання, організація обміну досвідом роботи, впровадження досвіду кращих педагогів з даного предмета, ознайомлення з новинками педагогічної, методичної та науково-популярної літератури, програмним інформаційно-комунікативним забезпеченням, у тому числі мультимедійними навчальними засобами тощо – таким є неповний перелік справ, які виконують методичні комісії професійно-технічного навчального закладу.

Оптимальний вибір варіанта змісту та організаційних форм методичної роботи методичних комісій забезпечується з урахуванням:

– наявних директивних і нормативних документів, перспектив розвитку навчального закладу;

– стану навчально-виховного процесу та наслідків окремих напрямів діяльності навчального закладу, у тому числі ефективності методичної роботи, діагностуванням діяльності педагогічних кадрів навчального закладу, їх особистих якостей, наслідків роботи;

– умов і специфіки функціонування навчального закладу, особливостей навчального року (тип навчального закладу, традиції, специфіка тощо);

– якісного складу педагогічних кадрів, їх запитів, інтересів тощо.

Велике значення в діяльності методичних комісій відіграє чітке планування їх роботи. Надаємо один із варіантів багаторічної практики планування роботи методичної комісії:

Розділ 1. „Підсумки роботи методичної комісії за минулий навчальний рік”:

– коротка характеристика виконання освітніх програм;

– характеристика засвоєння учнями (слухачами) програмного матеріалу;

– розкривається динаміка змін прогалин у знаннях, уміннях і навичках учнів (слухачів).

Розділ 2. „Завдання методичної комісії у новому навчальному році”:

– формулювання основних напрямів роботи;

– формулювання завдань;

– перелік за тематикою засідань і заходів методичної комісії.

Розділ 3. „Виставки, презентації, конкурси, майстер-класи, дискусії тощо”. Це види діяльності, що забезпечують:

– органічне поєднання теоретичних знань з практичними завданнями;

– взаємодію досвідчених і молодих педагогів;

– використання як наукових досягнень, так і методичних знахідок практичних працівників.

Розділ 4. „Календарний план роботи методичної комісії”. У ньому наводиться вибірка всіх засідань методичної комісії та запланованих заходів із зазначенням дати проведення та відповідальної особи.

У плані роботи методичної комісії орієнтовно можуть бути заплановані такі види діяльності:

– засідання, присвячені обговоренню змісту нових програм;

– дискусії по нових методичних посібниках і новинках педагогічної літератури;

– бесіди за „круглим столом” про нові фільми, літературу, що відображають національну педагогіку, професійну освіту, навчальні заклади тощо;

– вивчення нормативних документів і методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України;

– практичні, індивідуальні та групові заняття з обговоренням вимог до уроку за умов розбудови української національної школи;

– проведення відкритих уроків і взаємовідвідування різних форм навчальної діяльності;

– індивідуальна та групова робота щодо виготовлення дидактичного матеріалу;

– індивідуальна та групова робота з підготовки завдань для учнів (слухачів), які виявляють підвищений інтерес до предмета;

– обговорення рекомендацій щодо змісту самостійних занять;

– розроблення тематики різних творчих робіт учнів (слухачів);

– розподіл доручень членам методичної комісії з урахуванням інтересів для систематичного короткого огляду нових літературних видань і періодики;

– визначення матеріалів, які протягом навчального року кожен педагог (викладач, майстер виробничого навчання) передасть у методичний кабінет навчального закладу (доповіді, методичні розробки, дидактичний матеріал, аналітичні таблиці, новостворені програмні засоби тощо);

– доручення, які члени методичної комісії мають виконати в процесі методичної роботи навчального закладу;

– різні види діяльності щодо вивчення якості знань, умінь і навичок учнів, аналізу причин відставання окремих учнів (слухачів) у навчанні, подолання елементів формалізму в роботі. Окремі сучасні дослідники пропонують нову організаційно-функціональну модель методичної роботи у навчальному закладі, в основу якої покладено блочно- модульний підхід за трьома напрямами (блоками) діяльності:

1) пізнавальна діяльність. Формування свідомості педагогів, відкритої для вирішення освітніх проблем: вивчення нових педагогічних ідей і технологій. Вирішення цих завдань буде реалізовано найбільш ефективно через такі традиційні форми методичної роботи, як:

– теоретичні семінари;

– педагогічні читання;

– семінари-практикуми;

– методичні оперативки;

– групові методичні консультації;

– індивідуальна науково-методична консультація;

– робота над індивідуальною науково-методичною темою;

– самоосвіта тощо;

2) тематична діяльність. Визначення шляхів вирішення актуальних проблем, які постали перед педагогічним колективом навчального закладу: розроблення нових педагогічних (виробничих) ідей і технологій та їх адаптація, впровадження в педагогічну практику. Члени педагогічного колективу мають оволодівати практичними вміннями та навичками інноваційної педагогічної (виробничої) діяльності.

Періодичність засідань методичних комісій у педагогічному колективі

навчального закладу чітко не регламентується. Пріоритетний зміст засідань має бути таким:

– обмін досвідом роботи педагогів;

– розгляд інструктивно-методичних листів і нормативних документів;

– організація творчих дискусій;

– проведення _практичних занять і ділових ігор;

– взаємовідвідування уроків і виховних заходів;

– огляд літератури тощо.

Робота методичних комісій

(стислі рекомендації щодо обов’язкових питань, які опрацьовуються методичною комісією, а також назва документів, у яких повинні плануватися та аналізуватися названі питання)

Обов’язкова  документація:

План роботи

Протоколи

Матеріали до протоколів

Графік взаємовідвідування

Зведений план-графік методичної роботи членів комісії

Бажана документація:

Список членів методичної комісії і стисла характеристика кожного за формою*

№ зп

Прізвище, ім`я,

по-батькові

Предмет, професія (для майстрів в/н)

Кваліфікаційна категорія

Педагогічне звання

         

* форма рекомендована, може мати більше відомостей

У сферу діяльності і повноважень методичної комісії входить:

Документи, у яких повинні простежуватися питання

розробка, розгляд робочої навчально-програмної документації, її аналіз, внесення коректив  у навчальні програми

у плані, протоколі

міжпредметні зв”язки, внесення відповідних коректив до робочих навчальних планів і програм, поурочно-тематичних планів   

у плані, протоколі

вивчення і використання нових педагогічних і виробничих технологій, передового досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи  у плані, протоколі, картотека, педагогічні читання, відкриті уроки, семінари
проведення роботи з комплексно-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу засобами навчання, розробка методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання, тощо 

у плані, протоколі, педагогічні читання, відкриті уроки, семінари, розробки, паспорти комплексного методичного забезпечення

аналіз стану і результатів навчально-виробничого та навчально-виховного процесів, якості знань, умінь і навичок учнів 

у плані, протоколі

аналіз результатів внутрішнього контролю, розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних дисциплін 

у плані, протоколі, метод.розробки, школи молодого майстра, викладача, взаємовідвідування уроків

організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення 

у плані, протоколі, школа, розробки відкритих уроків

організація та проведення професійних конкурсів, олімпіад з предметів 

накази, плани, протоколи, графіки, умови проведення, підсумкові матеріали (рішення журі, постанови)

організація та проведення семінарів-практикумів 

у плані, протоколі, матеріали засідань

організація та проведення пізнавальних виховних заходів –

у плані, протоколі, матеріали проведення

організація та проведення нетрадиційних заходів: круглі столи, діалоги, методичні консиліуми, тренінги тощо 

у плані, протоколі, матеріали проведення